Методологія

Як організація, що є членом Міжнародної мережі перевірки фактів (IFCN), ми прагнемо повної прозорості наших правил оцінювання заяв громадських діячів і перевірки інформації. Ми незалежні у виборі тем. Ми не публікуємо спонсоровані статті або рекламу. Приймаючи будь-яке зовнішнє джерело фінансування, ми обумовлюємо, що воно не може чинити жодного впливу на те, кого і як ми будемо оцінювати.

Як ми перевіряємо заяви громадських діячів?

Із сукупності всіх заяв політиків ми обираємо ті, які містять фактичний матеріал і відносяться до реальності, що об’єктивно перевіряється. Відбір вибірки дослідження виключно якісний і заснований на критерію доступності матеріалу.

  • Ми аналізуємо всі ствердження, які піддаються перевірці.
  • Ми не використовуємо ймовірнісний відбір, тобто випадковий відбір. Чим частіше політик надає об’єктивно перевіряєму інформацію, тим частіше він з’являтиметься на нашому порталі.
  • Як джерела заяв ми використовуємо записи основних програм із політиками на радіо і телебаченні, стенограми парламентських засідань, а також прямі заяви політиків на їхніх профілях у соціальних мережах.
  • Ми також перевіряємо заяви політиків, які нас просять перевірити, використовуючи контактну форму (надіслати заяву на перевірку) або зв’язавшись із нами в соцмережах.

Така вибірка не дає змоги робити загальні висновки про весь політичний клас, тому ми не можемо стверджувати, що статистично політики партії “А” найчастіше дають неправдиві дані (але ми можемо сказати, що в досліджуваній вибірці політиків представники партії “А” найчастіше дають неправдиві дані).

Є і якісний аспект цінності нашого дослідження: ми відповідаємо на запитання про те, як політики будують свої заяви, які маніпулятивні прийоми вони використовують, щоб ввести в оману свою аудиторію, і на які питання вони надають правдиву інформацію.

У нашому аналізі ми не вирішуємо, чи збрехав політик у своїй заяві. Це пов’язано з тим, що неправда не еквівалентна брехні. Ми залишаємо за читачами право судити про те, чи свідомо автор не сказав правду.

Етапи перевірки заяв:

Ми оцінюємо, чи містить заява факти, що піддаються перевірці і мають відношення до суспільної дискусії.

1. Перевірці фактів підлягає тільки фактологічний контент, що має значення для польських суспільних дебатів.

  • Фактологічний контент повинен посилатися на факти (цифри, минулу подію тощо).
  • Фактологічний контент має виходити за рамки загальновідомих відомостей.
  • Фактологічний контент не включає прогнози та думки.

2. Ми перевіряємо факти в достовірних джерелах

Ми використовуємо загальнодоступні джерела, зокрема офіційну державну інформацію. Наскільки це можливо, ми використовуємо максимально первинні, необроблені джерела, де дані представлені в їх оригінальному контексті. Ми використовуємо найактуальніші джерела, що існують на момент заяви політика.

Найчастіше використовувані нами джерела це: національні, міжнародні та зарубіжні правові акти, звіти міжнародних організацій (наприклад, Світового банку, ОЕСР, ВООЗ, ЄЦПКЗ), дані статистичних бюро (Центральний статистичний офіс, Євростат), звіти органів державного контролю (Верховна контрольна палата), звіти інститутів опитування громадської думки (Центр вивчення громадської думки), рецензовані наукові дослідження, опубліковані в авторитетних журналах (наприклад, Science, The Lancet).

У разі сумнівів пріоритет віддається публікаціям державних і дослідницьких установ (перед думками окремих експертів).

При перевірці ключових тез ми використовуємо щонайменше два незалежні та надійні джерела в нашому аналізі, за винятком випадків, коли лише одне джерело є достатнім для надійної оцінки даної тези.

3. Категорії для оцінки заяв, зроблених громадськими діячами

  • Правда
    Ми вважаємо заяву правдивою, якщо:
    • існують два надійних і незалежних джерела (або одне, якщо воно єдине, що стосується контексту заяви), які підтверджують інформацію, що міститься в заяві,
    • вона містить найактуальніші дані, доступні на момент висловлювання,
    • дані використовуються відповідно до їхнього початкового контексту.

У разі використання висловлювань: “близько”, “майже” або “більше” заокруглення має бути в межах норми розмовної мови – з урахуванням контексту заяви та важливості питання. Правдиве твердження може містити незначні неточності, які не впливають на загальний контекст твердження.

  • Часткова неправда
    Твердження вважається частково неправдивим, якщо:
    • містить комбінацію правдивої та неправдивої інформації. Однак наявність неправдивої інформації не призводить до того, що тезове твердження спотворюється або неправильно подається,
    • фактичні дані ще більше свідчать на користь тези автора.
  • Неправда
    Заява вважається неправдивою, якщо:
    • вона не відповідає будь-якій загальнодоступній інформації, що ґрунтується на репрезентативному та достовірному джерелі,
    • автор подає застарілу інформацію, яка спростовується новітніми даними,
    • воно містить частково вірні дані, але опускає ключову інформацію і тим самим спотворює факти.

Твердження, визнане неправдивим, не те саме, що брехня.

  • Маніпуляція
    Ми вважаємо заяву маніпуляцією, якщо вона містить недостовірну інформацію або спотворює/невірно представляє факти, зокрема, за допомогою:
    • упущення важливого контексту,
    • використання правильних даних для подання хибного висновку,
    • вибіркового використання даних, які відповідають тезі (cherry picking),
    • використання непорівняльних даних для досягнення подібності або контрасту,
    • перебільшення власних досягнень або приниження суперника,
    • несуттєвих способів аргументації.
  • Неверифікувальна
    Заява вважається неверифікувальною, якщо вона:
    • не піддається перевірці в жодному доступному джерелі,
    • посилається на застарілі джерела, на підставі яких не можна судити про нинішню ситуацію,
    • відноситься до приблизних оцінок, які характеризуються високим ступенем невизначеності,
    • містить неточні або занадто загальні заяви,
    • невиріфукувальна з інших об’єктивних причин.

Ми також присвоюємо цю оцінку заявам, робота над якими знаходиться в процесі здобування необхідної інформації протягом отримання доступу до публічної інформації.

Як ми перевіряємо обіцянки?

  • У разі передвиборчих обіцянок першоджерелами для їхнього відбору є програмні документи партій і кандидатів на виборах, а також їхні офіційні виступи на передвиборчих з’їздах, мітингах або пресконференціях.
  • У випадку з обіцянками прем’єр-міністра їхнім джерелом також є його виступ. Оскільки політики також дають обіцянки під час свого перебування на посаді, їхнім джерелом можуть бути і публічні заяви, зроблені, наприклад, під час інтерв’ю в ЗМІ.
  • Перевірка обіцянок, як і заяв, проводиться лише щодо суттєвих обіцянок, які мають конкретний і перевіряємий характер і стан виконання яких має відношення до суспільних інтересів.
  • Наше завдання – оцінювати не обґрунтованість обіцянок (політичних, економічних, соціальних тощо), а ступінь їх виконання порівняно зі змістом декларації політика.
  • Ми перевіряємо обіцянки на постійній основі, оновлюючи статус їхнього виконання не рідше одного разу на квартал.

1. Категорії оцінки виконання передвиборчих обіцянок

  • Представлена
    Це базова оцінка будь-якої обіцянки, яка відповідає нашим критеріям перевіряємості. Така оцінка обіцянки означає, що ми стежитимемо за станом виконання обіцянки протягом строку повноважень органу влади.
  • Реалізована
    Ми вважаємо обіцянку виконаною, якщо вона була повністю реалізована у встановлені для неї строки, наприклад, упродовж строку повноважень керівної партії.
  • Виконана із запізненням
    Ми вважаємо обіцянку виконаною із запізненням, якщо її повне виконання перевищило встановлений для неї термін, наприклад, закон мав бути ухвалений протягом перших 100 днів роботи нового уряду, але був ухвалений пізніше.
  • Виконано частково
    Ми вважаємо обіцянку частково реалізованою, якщо заявлені рішення були втілені в життя лише частково, тобто було зроблено деякі кроки для їх реалізації. На підставі аналізу джерел можна дійти висновку, що ухвалені в підсумку рішення вписуються в рамки первісно даної обіцянки, не реалізуючи її, однак, у повному обсязі.
  • У процесі виконання
    Оцінку “у процесі виконання” присвоюють обіцянці, реалізація якої перебуває в процесі, але ще не була остаточно завершена на момент публікації аналізу. Наприклад, вжито заходів щодо ухвалення певного закону (закон перебуває в законодавчому процесі) або зміни, внесені до вже ухваленого закону, ще не набули чинності.
  • Заморожена
    Обіцянка вважається замороженою в разі, якщо існують зовнішні обставини, що унеможливлюють її виконання, наприклад: відсутність необхідної більшості в Сеймі для ухвалення цього закону, заперечення органів ЄС, що блокують запровадження цього закону, рішення Конституційного трибуналу, яке унеможливлює зміну закону. Таку оцінку присвоюють і обіцянкам опозиційних партій, які зможуть почати діяти тільки після приходу до влади.
  • Дію не вчинено
    Цю оцінку присвоюють обіцянці, щодо якої досі не було вжито жодних дій, щоб утілити її в життя, термін реалізації якої не закінчився (наприклад, закінчення терміну повноважень).
  • Нереалізована
    Обіцянка вважається нереалізованою, якщо після закінчення зазначеного строку не було вжито жодних дій для її реалізації. Ця категорія оцінки використовується для перевірки обіцянок як під час строку повноважень (якщо розглянута обіцянка мала точно визначений часовий горизонт для реалізації, наприклад, ухвалення закону впродовж перших 100 днів роботи уряду), так і після закінчення строку повноважень (у разі обіцянок, які не мали чітко оголошеної дати реалізації).

Wpłać darowiznę i działaj z nami!

20 zł
Imię*
Nazwisko*
Adres e-mail*
Ulica dom/lokal
Kod pocztowy
Miasto

lub