Методологія

Як організація, що є членом Міжнародної мережі факт-чекінгу (IFCN) і Європейської мережі стандартів факт-чекінгу (EFCSN), ми прагнемо повної прозорості наших правил оцінювання заяв громадських діячів і перевірки інформації. Ми незалежні у виборі тем. Ми не публікуємо спонсоровані статті або рекламу. Приймаючи будь-яке зовнішнє джерело фінансування, ми обумовлюємо, що воно не може чинити жодного впливу на те, кого і як ми будемо оцінювати.

Як ми перевіряємо заяви публічних осіб?

Із сукупності всіх заяв політиків ми обираємо ті, які містять фактичний матеріал і відносяться до реальності, що об’єктивно перевіряється. Відбір вибірки дослідження виключно якісний і заснований на критерію доступності матеріалу. 

  • Ми аналізуємо всі ствердження, які піддаються перевірці. 
  • Ми не використовуємо ймовірнісний відбір, тобто випадковий відбір. Чим частіше політик надає об’єктивно перевіряєму інформацію, тим частіше він з’являтиметься на нашому порталі. 
  • Як джерела заяв ми використовуємо записи основних програм із політиками на радіо і телебаченні, стенограми парламентських засідань, а також прямі заяви політиків на їхніх профілях у соціальних мережах. 
  • Ми також перевіряємо заяви політиків, які нас просять перевірити, використовуючи контактну форму (надіслати заяву на перевірку) або зв’язавшись із нами в соцмережах. 

Така вибірка не дає змоги робити загальні висновки про весь політичний клас, тому ми не можемо стверджувати, що статистично політики партії “А” найчастіше дають неправдиві дані (але ми можемо сказати, що в досліджуваній вибірці політиків представники партії “А” найчастіше дають неправдиві дані). 

Є і якісний аспект цінності нашого дослідження: ми відповідаємо на запитання про те, як політики будують свої заяви, які маніпулятивні прийоми вони використовують, щоб ввести в оману свою аудиторію, і на які питання вони надають правдиву інформацію. 

У нашому аналізі ми не вирішуємо, чи збрехав політик у своїй заяві. Це пов’язано з тим, що неправда не еквівалентна брехні. Ми залишаємо за читачами право судити про те, чи свідомо автор не сказав правду.

01 Які заяви ми перевіряємо?

Верифікації підлягає тільки фактологічний контент, що має значення для польських суспільних дебатів. 

  • Фактологічний контент повинен посилатися на факти (цифри, минулу подію тощо). 
  • Фактологічний контент має виходити за рамки загальновідомих відомостей.
  • Фактологічний контент не включає прогнози та думки. 

02 Які джерела інформації ми використовуємо?

Ми використовуємо загальнодоступні джерела, зокрема в порядку офіційного доступу до публічної інформації. Наскільки це можливо, ми використовуємо максимально первинні, необроблені джерела, де дані представлені в їх оригінальному контексті. Ми використовуємо найактуальніші джерела, що існують на момент заяви політика. 

Найчастіше використовувані нами джерела це: національні, міжнародні та зарубіжні правові акти, звіти міжнародних організацій (наприклад, Світового банку, ОЕСР, ВООЗ, ЄЦПКЗ), дані статистичних бюро (Центральний статистичний офіс, Євростат), звіти органів державного контролю (Верховна контрольна палата), звіти інститутів опитування громадської думки (Центр вивчення громадської думки), рецензовані наукові дослідження, опубліковані в авторитетних журналах (наприклад, Science, The Lancet).

Ми посилаємося на думки провідних експертів і вчених у цій галузі, враховуючи їхню спеціалізацію, а також попередні наукові роботи.

У разі сумнівів пріоритет віддається публікаціям державних і дослідницьких установ (перед думками окремих експертів). 

При перевірці ключових тез ми використовуємо щонайменше два незалежні та надійні джерела в нашому аналізі, за винятком випадків, коли лише одне джерело є достатнім для надійної оцінки даної тези.

03 Категорії оцінки заяв

Правда 

Ми вважаємо заяву правдивою, якщо: 

  • існують два надійних і незалежних джерела (або одне, якщо воно єдине, що стосується контексту заяви), які підтверджують інформацію, що міститься в заяві, 
  • вона містить найактуальніші дані, доступні на момент висловлювання, 
  • дані використовуються відповідно до їхнього початкового контексту.

У разі використання висловлювань: “близько”, “майже” або “більше” заокруглення має бути в межах норми розмовної мови – з урахуванням контексту заяви та важливості питання. Правдиве твердження може містити незначні неточності, які не впливають на загальний контекст твердження.

Часткова правда

Твердження вважається частково правдивим, якщо: 

  • містить комбінацію правдивої та неправдивої інформації. Однак наявність неправдивої інформації не призводить до того, що тезове твердження спотворюється або неправильно подається,
  • фактичні дані ще більше свідчать на користь тези автора.

Неправда 

Заява вважається неправдивою, якщо: 

  • вона не відповідає будь-якій загальнодоступній інформації, що ґрунтується на репрезентативному та достовірному джерелі, 
  • автор подає застарілу інформацію, яка спростовується новітніми даними,
  • воно містить частково вірні дані, але опускає ключову інформацію і тим самим спотворює факти. 

Твердження, визнане неправдивим, не те саме, що брехня.

Маніпуляція

Ми вважаємо заяву маніпуляцією, якщо вона містить недостовірну інформацію або спотворює/невірно представляє факти, зокрема, за допомогою: 

  • упущення важливого контексту, 
  • використання правильних даних для подання хибного висновку, 
  • вибіркового використання даних, які відповідають тезі (cherry picking),
  • використання непорівняльних даних для досягнення подібності або контрасту, 
  • перебільшення власних досягнень або приниження суперника,
  • несуттєвих способів аргументації.

Неверифікувальна

Заява вважається неверифікувальною, якщо вона: 

  • не піддається перевірці в жодному доступному джерелі, 
  • посилається на застарілі джерела, на підставі яких не можна судити про нинішню ситуацію, 
  • відноситься до приблизних оцінок, які характеризуються високим ступенем невизначеності,
  • містить неточні або занадто загальні заяви, 
  • невиріфукувальна з інших об’єктивних причин. 

Ми також присвоюємо цю оцінку заявам, робота над якими знаходиться в процесі здобування необхідної інформації протягом отримання доступу до публічної інформації.

Як ми перевіряємо обіцянки?

  • У разі передвиборчих обіцянок першоджерелами для їхнього відбору є програмні документи партій і кандидатів на виборах, а також їхні офіційні виступи на передвиборчих з’їздах, мітингах або пресконференціях. 
  • У випадку з обіцянками прем’єр-міністра їхнім джерелом також є його виступ. Оскільки політики також дають обіцянки під час свого перебування на посаді, їхнім джерелом можуть бути і публічні заяви, зроблені, наприклад, під час інтерв’ю в ЗМІ.
  • Перевірка обіцянок, як і заяв, проводиться лише щодо суттєвих обіцянок, які мають конкретний і перевіряємий характер і стан виконання яких має відношення до суспільних інтересів.  
  • Наше завдання – оцінювати не обґрунтованість обіцянок (політичних, економічних, соціальних тощо), а ступінь їх виконання порівняно зі змістом декларації політика. 
  • Ми перевіряємо обіцянки на постійній основі, оновлюючи статус їхнього виконання не рідше одного разу на квартал.

01 Категорії оцінки виконання передвиборчих обіцянок

Представлена

Це базова оцінка будь-якої обіцянки, яка відповідає нашим критеріям перевіряємості. Така оцінка обіцянки означає, що ми стежитимемо за станом виконання обіцянки протягом строку повноважень органу влади.

Виконана

Ми вважаємо обіцянку виконаною, якщо вона була повністю реалізована у встановлені для неї строки, наприклад, упродовж строку повноважень керівної партії.

Виконана із запізненням

Ми вважаємо обіцянку виконаною із запізненням, якщо її повне виконання перевищило встановлений для неї термін, наприклад, закон мав бути ухвалений протягом перших 100 днів роботи нового уряду, але був ухвалений пізніше.

Виконано частково

Ми вважаємо обіцянку частково виконаною, якщо заявлені рішення були втілені в життя лише частково, тобто було зроблено деякі кроки для їх реалізації. На підставі аналізу джерел можна дійти висновку, що ухвалені в підсумку рішення вписуються в рамки первісно даної обіцянки, не реалізуючи її, однак, у повному обсязі.

У процесі виконання

Оцінку “у процесі виконання” присвоюють обіцянці, реалізація якої перебуває в процесі, але ще не була остаточно завершена на момент публікації аналізу. Наприклад, вжито заходів щодо ухвалення певного закону (закон перебуває в законодавчому процесі) або зміни, внесені до вже ухваленого закону, ще не набули чинності.

Заморожена

Обіцянка вважається замороженою в разі, якщо існують зовнішні обставини, що унеможливлюють її виконання, наприклад: відсутність необхідної більшості в Сеймі для ухвалення цього закону, заперечення органів ЄС, що блокують запровадження цього закону, рішення Конституційного трибуналу, яке унеможливлює зміну закону. Таку оцінку присвоюють і обіцянкам опозиційних партій, які зможуть почати діяти тільки після приходу до влади.

Дію не вчинено

Цю оцінку присвоюють обіцянці, щодо якої досі не було вжито жодних дій, щоб втілити її в життя, термін реалізації якої не закінчився (наприклад, закінчення терміну повноважень).

Нереалізована

Обіцянка вважається нереалізованою, якщо після закінчення зазначеного строку не було вжито жодних дій для її реалізації. Ця категорія оцінки використовується для перевірки обіцянок як під час строку повноважень (якщо розглянута обіцянка мала точно визначений часовий горизонт для реалізації, наприклад, ухвалення закону впродовж перших 100 днів роботи уряду), так і після закінчення строку повноважень (у разі обіцянок, які не мали чітко оголошеної дати реалізації). 

Як ми перевіряємо неправдиву інформацію?

Ми є організацією, яка бореться з фейками та дезінформацією заради якості суспільних дебатів. У нашому аналізі ми фокусуємося на найбільш шкідливих прикладах дезінформації, таких як:

  • дезінформація про здоров’я (неправдива інформація про вакцинацію, пандемію COVID-19, альтернативні методи лікування захворювань),
  • військова дезінформація (неправдива інформація про війну в Україні, російська пропаганда), 
  • кліматична дезінформація (неправдива інформація про причини, перебіг і наслідки зміни клімату),
  • дезінформація, спрямована на меншини та захищені групи (біженці, національні та етнічні меншини, релігійні, сексуальні меншини),
  • технологічна дезінформація (неправдива інформація про технологію 5G),
  • теорії змови,
  • шахрайство.

01 Як ми перевіряємо фейки?

  • Ми використовуємо спеціалізовані інструменти моніторингу Інтернету (CrowdTangle, SentiOne, Brand24) для пошуку неправдивої інформації. Ми співпрацюємо з Інститутом моніторингу ЗМІ (Instytut Monitorowania Mediów). Ми також використовуємо повідомлення наших читачів, надіслані через контактну форму (Повідомити про неправдиву інформацію) або через наші соцмережі. 
  • Ми незалежні у виборі тем. Виняткова відповідальність за їхній вибір лежить на редакції Демагога.
  • Ми застосовуємо ті самі критерії перевірки фактів під час перевірки неправдивої інформації, що й під час аналізу заяв, зроблених громадськими діячами. Усі наші роботи засновані на найактуальніших, первинних і достовірних джерелах.
  • Ми наводимо думки провідних експертів і вчених у цій галузі.

02 Категорії оцінки фейків у Фейсбуці та Інстаграмі

Відповідно до правил програми, ми використовуємо такі категорії при оцінці контенту, розміщеного у Фейсбуці та Інстаграмі:

Неправда

Зміст не підкріплений фактами. Це стосується:

  • Неправдивих заяв.
  • Тверджень, які є нереальними або які не можна сприймати як інтерпретацію чогось, що дійсно сталося або було сказано.
  • Теорій змови, що представляють події як результат таємних зусиль окремих осіб або груп, які можуть ґрунтуватися на правдивій чи неперевіреній інформації, але при цьому робляться неправильні висновки.
  • Сфабрикованого контенту сайтів, що навмисно видають себе за справжні новинні сайти.
  • Зображень, звукових файлів або відео, які є справжніми, але представлені як доказ незв’язаної події (наприклад, у помилковому контексті).

Монтаж

Зображення, звук або відео, які були піддані монтажу, що виходять за рамки корекції зображення або якості, таким чином, щоб ввести аудиторію в оману. Це визначення включає компонування матеріалу, але не фрагменти мультимедіа або виривання їх з контексту. Ця оцінка стосується:

  • Фальшивих, маніпульованих або перетворених аудіо-, відео- або фотоматеріалів.
  • Мультимедійне редагування, що дозволяє опустити або змінити порядок слів, щоб змінити зміст висловлювань.

Часткова неправда

У змісті є деякі фактичні неточності. Ця оцінка включає: 

  • Неточності чи прорахунки в цифрах, датах та часі, які можуть бути прийняті як інтерпретація того, що насправді сталося чи було сказано.
  • Суміш правдивих і хибних тверджень, у якій хибні твердження є домінуючими.
  • Зміст, поданий як думка, але заснований на хибній інформації.

Відсутність контексту

Контент, який передбачає помилкове твердження, не заявляючи про це прямо. Це можуть бути: 

  • Фрагменти або витяги зі справжніх медіаматеріалів, які не змінені або подані в неправдивому контексті, але спотворюють зміст оригінального змісту з метою представлення неправдивого твердження.
  • Повідомлення про неправдиве твердження третьої сторони, в якому ніхто не засумнівався в його достовірності. 
  • Використання даних або статистики для висунення неправдивого твердження.

Сатира

Контент, заснований на іронії, перебільшенні або абсурдних твердженнях з метою критики чи висвітлення конкретних питань, особливо політики, релігії чи соціальних проблем, але який розумний користувач не відразу сприйме як сатиру. Контент може бути взятий з сайтів, які не мають чіткого маркування, або є сатиричним виданням, або ж представлені без чіткого маркування. Контент, що оцінюється як сатира, включатиме статті з ширшим контекстом.

Правда

Контент, що не містить неточної або інформації, що вводить в оману.

03 Принципи співпраці з Фейсбуком

  • Контент, який ми оцінюємо на Фейсбуці, позначається спеціальним позначенням.
  • Ми не видаляємо пости з Фейсбуку – це неможливо в рамках програми, частиною якої ми є.
  • Ми не можемо оцінювати контент, розміщений політичними партіями або офіційними профілями політиків.
  • На контент, оцінений як неправдивий, частково неправдивий або монтаж, Meta накладає обмеження на поширення серед користувачів, тим самим зменшуючи охоплення неправдивої інформації. 

Зміни та виправлення

Достовірність наших аналізів гарантується нашою політикою відкритих і чесних виправлень. 

  • Перед публікацією кожна стаття проходить повторне рецензування. Воно проводиться іншим аналітиком, який не є оригінальним автором аналізу. Цей процес відбувається під керівництвом головного редактора. Під час Під час повторного рецензування перевіряється як вибір джерел, так і остаточні висновки. 
  • Ми прагнемо відкритості та чесності в нашій роботі, тож якщо читач помітить помилку або відсутність ключової інформації, він може повідомити про це, виділивши відповідну ділянку тексту на сторінці та натиснувши CTRL + Enter на клавіатурі. 
  • Протягом 24 годин після надсилання повідомлення про помилку ми проводимо попередню перевірку обґрунтованості поданих зауважень. 
  • Якщо подані зауваження впливають на оцінку, ми вносимо відповідні виправлення, змінюємо оцінку заяви. У статті ми розміщуємо нову, переглянуту версію аналізу, залишаючи при цьому помилкову версію чітко позначеною, щоб можна було точно порівняти відмінності в їхньому змісті. 
  • Виправлену версію аналізу ми готуємо протягом 5 робочих днів з моменту отримання повідомлення про помилку. Якщо ж його підготовка може зайняти більше 5 робочих днів (наприклад, через необхідність отримання інформації в рамках процедури доступу до публічної інформації), ми інформуємо про це, надаючи відповідне оновлення в аналізі. 
  • Ми надаємо особам або установам, про яких ідеться в наших аналізах, можливість прокоментувати наші висновки, зокрема, коли дана заява або інформація є неточною та вимагає уточнення, щоб забезпечити достовірну перевірку фактів. 
  • Усі аналізи, в яких ми внесли виправлення або оновлення, можна знайти за цим посиланням.

Якщо Ви вважаєте, що ми порушили принципи, яких ми зобов’язалися дотримуватися у своїй роботі, Ви можете повідомити про це в Міжнародну мережу перевірки фактів (посилання) або в Європейську мережу стандартів перевірки фактів (посилання).