Словник понять

Особа, яку фінансує іноземна держава з метою непомітного впливу на громадську думку відповідно до заздалегідь визначених цілей.

Покарання, які застосовуються до користувачів інтернету за порушення правил ігор, сайтів або соціальних мереж. Бан передбачає блокування доступу до певного ресурсу або обмеження його використання.

Програма, що виконує певні дії замість людини.

Наслідок автоматичних процесів фільтрації контенту в пошукових системах і соціальних мережах, який полягає у відображенні користувачеві лише частини доступної інформації.

У розмовному вживанні – це публікація, відео або фото в соціальних мережах, що за короткий час набуло великої популярності та охопило широку аудиторію.

Термін, що позначає неправдиву, вигадану інформацію, свідомо поширену журналістами – зазвичай із метою зацікавити або шокувати аудиторію та підвищити наклад чи перегляди. Частими темами газетних качок є паранормальні явища, повідомлення про криптозоологію, а також сенсаційні новини зі світу спорту (наприклад, нібито перехід гравця до іншого клубу або зміна громадянства) чи політики.

Визначення географічного розташування пристрою за допомогою GPS-сигналу або IP-адреси.

Неправдивий контент, який поширюється з наміром завдати шкоди. Таку інформацію зазвичай створюють із метою отримання прибутку, привернення уваги або посилення політичного впливу.

Фейковий контент, створений за допомогою технологій машинного навчання, які дозволяють згенерувати модель обличчя будь-якої людини та «вкласти в уста» слова, яких вона насправді ніколи не говорила.

Джерело, яке дає змогу однозначно визначити, чи є певне твердження правдивим. Первинними (необробленими) джерелами найчастіше є дані державних установ, пресових агентств, дослідницьких інститутів, визнаних наукових центрів та громадських організацій.

Неконтрольований, нав’язливий перегляд новин.

Утвердження у власних переконаннях через багаторазове повторення однакових тверджень у замкненому колі однодумців та обмеження доступу до альтернативних поглядів – наприклад, у закритих групах у соціальних мережах.

Психологічний феномен, коли людина продовжує пам’ятати хибну інформацію, навіть якщо пізніше дізналася правильну.
Початкова інформація зберігається в пам’яті та продовжує впливати на переконання й судження.

Розмовний термін, що охоплює два явища: Бульбашку фільтрів та ефекту ехокамери

Ситуація, коли користувач не може відрізнити факт від думки, а правду – від неправди.
Інформаційний хаос виникає внаслідок поширення як правдивої, так і неправдивої інформації, а також емоційно або сенсаційно поданих думок.

Частина оперативної пам’яті комп’ютера, що зберігає найчастіше використовувані дані, завдяки чому програми працюють швидше.

Заголовок, у якому свідомо не вказано важливу інформацію, щоб спонукати читача натиснути на посилання й прочитати всю статтю. Часто має емоційне забарвлення або вводить в оману.

Заперечення науково підтверджених фактів щодо зміни клімату – наприклад, шляхом сумніву в самому факті глобального потепління або заперечення того, що його основною причиною є діяльність людини.

Правдива інформація, яку поширюють із наміром завдати шкоди. Прикладом є злам і публікація листування виборчого штабу Гілларі Клінтон, організовані Росією з метою нашкодити репутації кандидатки Демократичної партії.

Індивідуальний набір звичок, пов’язаних зі споживанням інформації.

Подання інформації таким чином, коли джерело висвітлює лише окремі аспекти події чи питання, що може свідомо або несвідомо нав’язувати певне тлумачення описуваних подій.

Вибіркове подання даних або висновків, які підтверджують наперед визначену тезу.
Одна з технік маніпуляції.

Техніка пропаганди, за якої велика кількість інформації поширюється швидко, повторювано й безперервно через різні канали (новини, соціальні мережі тощо) – незалежно від правдивості чи узгодженості.

Стан, за якого людина відчуває нав’язливий страх, що інші саме зараз переживають важливі чи приємні події, у яких вона не бере участі. Ті, хто страждає на FOMO, постійно бояться „випасти з інформаційного кола” або пропустити щось важливе.

Компанія або організація, яка наймає чи координує діяльність інтернет-тролів, що займаються поширенням пропагандистських повідомлень і дезінформації, особливо в соціальних мережах.

Це те, що справді відбулося або існувало, і що можна підтвердити за допомогою доказів.
Фактом може бути подія чи інформація, заснована на реальних обставинах, які можна перевірити –  тобто підтвердити за допомогою доказів, статистики, документації тощо.

Брехня або напівправда, що сприймається як істина лише через те, що була опублікована (наприклад, у друкованих чи авторитетних медіа).

Багатоетапний метод перевірки інформації, що полягає у з’ясуванні, чи відповідають дійсності всі твердження, викладені в письмовій роботі, інформаційній статті або публічному виступі.

Неправдива інформація, поширена в інтернеті або через традиційні ЗМІ, яка імітує правдиву, щоб досягти певної мети – наприклад, привернення уваги, впливу на виборців або отримання фінансової вигоди. Цей термін також часто використовується політиками для дискредитації медіа, які подають критичну або небажану для них інформацію.

Галузь науки, що займається розробкою рішень, здатних допомагати людині або замінювати її, наприклад, автоматично генерувати текст на задану тему.

Аудіовізуальний контент, змінений за допомогою простих або примітивних методів, іноді без використання спеціальних технологій.
Зокрема шляхом пришвидшення або сповільнення оригінального відео, редагування за допомогою графічних програм чи зміни початкового контексту.

Текстові файли малого обсягу, що зберігаються на диску комп’ютера під час користування веббраузером. Файли cookie зберігають інформацію про налаштування перегляду (наприклад, вибрану мову) або надсилають певні дані на вебсайт (наприклад, про вміст кошика).

Спростування твердження, що ґрунтується переважно на наукових методах.

[англ. Internet Protocol]
Комунікаційний протокол, що використовується в інтернеті та локальних мережах. IP – це номер, який надається пристрою або групі пристроїв, що дозволяє їх ідентифікувати.

Метод запобігання дезінформації ще до того, як вона набуде широкого поширення.
Такі превентивні підходи, які застосовуються до того, як людина зіткнеться з хибними твердженнями, називають „превентивним спростуванням” або пребанкінгом.
Термін походить від слова debunk (спростувати, викрити) і означає заздалегідне виявлення та нейтралізацію потенційно хибних наративів, дезінформації чи маніпулятивних технік.