Факти без зволікань

Тут ти знайдеш найважливішу інформацію про дезінформацію та маніпуляції, особливо в контексті виборчої кампанії. У короткій та зрозумілій формі ми пояснюємо, що є фактом, а що — ні, забезпечуючи достовірний аналіз найсвіжіших повідомлень. Перевіряй регулярно, щоб бути в курсі подій!

25.09.2025

15:23

1 хв. показання

Grafika przedstawiająca flagi polskie i ukraińskie, nałożony zrzut ekranu wpisu z Facebooka

Поляки закликають захопити Львів? Фільм створено за допомогою штучного інтелекту

Grafika przedstawiająca flagi polskie i ukraińskie, nałożony zrzut ekranu wpisu z Facebooka

Після інциденту з російськими дронами в мережі з’явилося багато неправдивої інформації (1, 2, 3). Дезінформація не знає меж – неправдиві відомості про події в Польщі були опубліковані також на словацьких акаунтах у соціальних мережах. На Facebook велику популярність здобуває відео, яке нібито показує польських солдатів, які звинувачують Україну у відправленні безпілотників і закликають до помсти шляхом «повернення» Львова. Понад 900 користувачів відреагували на відео, а понад 2 тисячі поділилися ним.

Zrzut ekranu wpisu na Facebooku. Na górze podpis i elementy interfejsu platformy, na dole klatka z nagrania przedstawiająca wygenerowany AI obraz żołnierza z polską flagą na ramieniu.

Джерело: Facebook, 12.09.2025

Під дописом розміщено понад 100 коментарів, а зміст деяких з них свідчить про те, що їх автори повірили в подану інформацію: «Poliaci nedajte sa oklamať» (слов. – «Поляки, не дайте себе обдурити»), «[…] ak to nie je podvrh tak začne rozobratie tohto fašistického štátu» (слов. – «[…] якщо це не містифікація, почнеться демонтаж цієї фашистської держави»).

Відео створено за допомогою штучного інтелекту

Про те що відео не справжнє можна стверджувати на підставі наявності елементів, характерних (1, 2) для графіки та записів, згенерованих за допомогою штучного інтелекту. До них належать, зокрема:

  • неприродно згладжені обличчя,
  • нерівномірне освітлення,
  • рухи губ, що не збігаються з вимовленими словами,
  • «злиття» предметів із руками персонажа (у цьому випадку це гвинтівка – час запису 00:08), з тілом персонажа.

У правому нижньому куті фільму ми можемо побачити водяний знак з написом «Veo» – це назва використаного інструменту ШІ. Якщо ми не впевнені, чи графіка або запис створені штучним інтелектом, ми можемо скористатися одним із інструментів перевірки, наприклад, Hive AI та Sightengine.

Zrzut ekranu z witryny Sightengine, przedstawiający analizę klatki z nagrania.

Джерело: Sightengine

Фільм спочатку був опублікований на профілі в TikTok, де можна знайти набагато більше контенту, створеного за допомогою штучного інтелекту.

@elektrykos

Idziemy po Lwów #drony #Lwów #Polska #Ukraina #wojna

♬ Powerful songs like action movie music – Tansa

Імперіалістична Польща – це елемент кремлівської пропаганди

Дезінформація про нібито українську провокацію це цілеспрямована дія російської пропаганди. Усі доступні докази вказують на те, що напад був здійснений Росією (1, 2, 3).

Заклики до захоплення Львова вписуються в наратив про нібито імперіалістичні амбіції Польщі – такі повідомлення досі поширювалися російськими пропагандистськими каналами, зокрема в Німеччині, Молдові та Вірменії.


Аналіз підготовлений у межах проєкту, співфінансованого коштами Польсько-Американського Фонду Свободи, в рамках програми «Підтримуємо Україну», яку реалізує Фонд «Освіта для Демократії».

Analiza powstała w ramach projektu współfinansowanego ze środków Polsko-Amerykańskiej Fundacji Wolności w ramach programu „Wspieramy Ukrainę”, realizowanego przez Fundację Edukacja dla Demokracji.

23.09.2025

12:56

1 хв. показання

screeny z Facebooka, w tle flaga Ukrainy

Все більше акаунтів видають себе за організації, що підтримують Україну

screeny z Facebooka, w tle flaga Ukrainy

22 вересня дві проукраїнські організації – Фундація Stand With Ukraine та ініціатива Euromaidan-Warszawaповідомили про профілі, які видавали себе за них на платформі X (1, 2).

У опублікованих заявах (1, 2) обидві організації підкреслюють, що вже кілька місяців є мішенню дедалі інтенсивніших дезінформаційних атак і мови ненависті. Вони також пишуть, що за допомогою фальшивих акаунтів, довіру до яких намагалися штучно створити, поширювалися повідомлення, які вводили громадськість в оману.

Це не перший такий випадок

Кілька місяців тому ми описували історію Марії Андрухів, віцепрезидентки Товариства соціально-культурного «Польща – Україна», яка нібито в приватному повідомленні погрожувала Рафалу Буці – члену Всепольської молоді. Як з’ясувалося, активістка стала жертвою крадіжки особистості, а повідомлення не були надіслані з її справжнього акаунта.

Це не перший випадок, коли хтось видавав себе за українських активістів у Польщі або організації, що підтримують Україну. Те саме сталося у червні цього року із Союзом українців у Польщі, у травні – з профілем фестивалю «Українська весна», а в березні – з Фундацією «Український дім».

Обидві організації, за які нещодавно хтось намагався видати себе на платформі X – Фундація Stand With Ukraine та ініціатива Euromaidan-Warszawa – пов’язані з Наталією Панченко. Цього місяця її образ також використали для створення відео, в якому вона нібито ображала поляків.

Як поводитися в такій ситуації?

Хоча цього разу адміністрація платформи відреагувала і обидва фальшиві профілі були тимчасово обмежені (1, 2), важливо надалі залишатися пильними.

Описані випадки видавання себе за організації, які допомагають Україні, могли бути спрямовані на підрив їхнього авторитету та розпалювання антиукраїнських настроїв серед поляків.

У ситуації, коли ми не впевнені, чи походить інформація з офіційного джерела, варто:

  • перевірити, коли створено акаунт і простежити його активність,
  • знайти офіційний вебсайт особи чи організації й скористатися поданими там посиланнями на профілі у соцмережах,
  • зв’язатися телефоном або електронною поштою, якщо на сайті подано такі варіанти контакту.

 

Аналіз підготовлений у межах проєкту, співфінансованого коштами Польсько-Американського Фонду Свободи, в рамках програми «Підтримуємо Україну», яку реалізує Фонд «Освіта для Демократії».

10.09.2025

16:21

Актуальні події

1 хв. показання

Атака російських дронів. Представляємо факти

Після інциденту за участю російських дронів у мережі з’явилося багато фальшивої інформації. Ми перевіряємо, які повідомлення є достовірними, і відповідаємо на поширені запитання.

Чи відбулися атаки дронами в Польщі?

Щонайменше кільканадцять дронів порушили польський повітряний простір у ніч з 9 на 10 вересня. У кількох польських населених пунктах знайдено уламки дронів. Один із них пошкодив дах житлового будинку. Порушення повітряного простору Польщі в такому масштабі було безпрецедентним. Крім того, значна частина цих дронів прилетіла з Білорусі.

Як відреагувала польська влада?

О 22:06 у вівторок 9 вересня польське військо отримало інформацію про масовану атаку російських дронів і ракет на Україну. У відповідь було запущено необхідні процедури, зокрема піднято літаки. Дії авіації тривали приблизно до 7:00 середи (10 вересня). За цей час зафіксовано 19 випадків порушення польського повітряного простору. Збито щонайменше три дрони.

О 8:00 розпочалося надзвичайне засідання Ради міністрів Польщі. Згодом у Сеймі прем’єр-міністр Дональд Туск представив актуальну інформацію та позицію уряду. Дональд Туск запевнив при цьому про постійний контакт Польщі з союзниками НАТО. Прем’єр-міністр звернувся із запитом про запуск статті 4 Північноатлантичного договору.

Що таке стаття 4 статуту НАТО?

Стаття 4 Північноатлантичного договору зобов’язує союзників у НАТО проводити спільні консультації, коли, на думку будь-кого з них, під загрозою опиняється його територіальна цілісність, політична незалежність або безпека. Польща подала запит на такі консультації. На практиці це обмін інформацією між союзниками, що веде до різних висновків.

Останні такі консультації відбулися у 2022 році після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У їхньому результаті було задекларовано здійснення додаткових заходів для подальшого зміцнення оборонного потенціалу альянсу.

Чи дрони впали на територію Польщі?

Уламки дронів, за повідомленнями прокуратур (1, 2, 3, 4), було виявлено щонайменше у 15 населених пунктах:

  • Чоснувка (пол. Czosnówka) 
  • Чешнікі (пол. Cześniki)
  • Кшивовєжба-Колонія (пол. Krzywowierzba-Kolonia)
  • Вогинь (пол. Wohyń)
  • Вєлькі Лян (пол. Wielki Łan)
  • Вигалев (пол. Wyhalew)
  • Заблоце-Колонія (пол. Zabłocie Kolonia)
  • Бихавка Третя (пол. Bychawka Trzecia)
  • Мнішкув (пол. Mniszków)
  • Нове Място-над-Піліцею (пол. Nowe Miasto nad Pilicą)
  • Коритниця (пол. Korytnica)
  • Раковє (пол. Rakowie)
  • Чижув (пол. Czyżów)
  • Собутка (пол. Sobótka)
  • Олєсьно (пол. Oleśno).

У мережі можна натрапити на фотографії дрона з Мнішкува. Як повідомила Окружна прокуратура в Пйотркові Трибунальському [переклад з польської — ред.]:

„На місце події прибули прокурор Районної прокуратури в Опочно та прокурор Слідчого відділу Окружної прокуратури в Пйотркові-Трибунальському. Територія, де виявлено об’єкт, була забезпечена поліцією. Наразі на місці тривають скоординовані дії служб. У зв’язку з падінням дрона не виявлено подій, що становили б загрозу для життя чи здоров’я людей”.

Чи атака дронів була українською провокацією?

Уся доступна інформація свідчить про те, що дрони, які порушили польський повітряний простір, були російськими, а не українськими. Уже в перших комюніке польського війська прозвучало, що порушення відбулося після російської атаки на Україну.

Дрони були описані як російські міністром оборони Владиславом Косіняком-Камишем, а також прем’єр-міністром Дональдом Туском. Пристрої ідентифіковано як моделі Shahed/Gерань і Gerbera – такі безпілотники використовує російська армія, а не українська (1, 2). Про запуск дронів з Росії у напрямку Польщі свідчать також дані, отримані за допомогою радарів (1, 2).

Чи це помста за позбавлення 800+?

Нібито помста України має бути пов’язана з рішеннями президента Кароля Навроцького про вето на новелізацію закону про допомогу громадянам України у зв’язку з війною. Президент запропонував власний проект закону, де передбачив, зокрема, продовження процесу надання польського громадянства, підвищення покарань за незаконний перетин кордону та виплату допомоги 800 плюс лише українцям, які працюють у Польщі.

Проте немає жодних доказів того, що українці хотіли б мститися за таке рішення президента. Після порушення польського повітряного простору російськими дронами президент України заявив про готовність надати Польщі всю інформацію щодо російської атаки. Він також пообіцяв допомогу у створенні ефективної системи попередження та захисту від загрози з боку Росії.

Як атаку описує російська пропаганда?

Російські медіа зменшують значення ситуації та відводять від Росії відповідальність за атаку (1, 2, 3). Інформаційна агенція RIA Novosti у своїх повідомленнях описує дії польського війська як рутинні та порівнює порушення польського повітряного простору з вибухом української ракети у Пшеводові 2022 року.

Агенція TASS у своїй публікації просуває фальшивий наратив (1, 2), згідно з яким польська адміністрація нібито не ідентифікувала уламки дронів як російські.

Чи відправлено польське військо на кордон з Білоруссю?

Польські війська перебувають поблизу східного кордону, але це не пов’язано з останніми подіями. Від початку вересня в тому районі тривають навчання „Залізний захисник-2025”.

У маневрах бере участь загалом 30 тисяч солдатів з Польщі та інших країн НАТО. Тим часом Генеральне командування Польщі інформувало, що у зв’язку з підготовкою до навчань на дорогах можуть з’явитися військові колони.  Закликали не робити та не поширювати фото військової техніки.

Як повідомив прем’єр-міністр Дональд Туск, навчання також мають бути відповіддю на аналогічні дії білоруської та російської сторони, які організують маневри Запад 2025. У зв’язку з цим було вирішено закрити польсько-білоруський кордон.

Чи знало НАТО заздалегідь, що дрони увійдуть до повітряного простору Польщі?

За статтею Sky News, перші дрони порушили польський повітряний простір о 1:50, а голландський літак-заправник, який підтримував дії винищувачів, вирушив у напрямку Польщі вже о 23:45. У деяких це викликало підозри, що сили НАТО знали значно раніше, куди дрони долетять, хоча насправді вони не могли цього знати, не будучи попереджені.

Проте інформація, наведена Sky News, є помилковою. Перші дрони порушили польський повітряний простір приблизно о 23:30. Сили НАТО розпочали дії ще раніше, превентивно захищаючи повітряний простір у відповідь на інформацію про атаку російських дронів на Україну.

Чи доводить популярна карта, що дрони у напрямку Польщі були запущені з України?

На карті з каналу @Ukrainian_Intelligence у Telegram ми бачимо кілька дронів, що летять з України в напрямку Польщі. Цю карту використовували, щоб натякнути, що дрони, які порушили польський повітряний простір, були запущені Україною.

Ця карта показує лише часткову картину подій ночі з 9 на 10 вересня. Згідно з описом, це «ситуація щодо атак безпілотних літальних апаратів у повітряному просторі України станом на 1:16». Лише наступна карта показує повний маршрут дронів. На ній видно кілька дронів, що пролітають із Росії до Польщі та Білорусі.

Канал @Ukrainian_Intelligence, хоча його назва могла б свідчити про зв’язки з українською розвідкою, за словами його авторів, не представляє жодної державної установи.

Чи були дрони запущені з України, якщо їхня дальність польоту становить лише 600 км?

Виявлені в Польщі дрони ідентифікували як російські «Гербери». Їхня номінальна дальність польоту — 600 км. Водночас відстань по прямій від східних околиць Люблінського воєводства до кордонів найближчої області Росії (Брянської) вже майже 600 км.

Проте «Гербери», використані для порушення повітряного простору Польщі, були модифіковані: вони не мали бойових головок та розвідувальної апаратури, що значно зменшувало їхню вагу. Крім того, їх обладнали додатковими паливними баками. Усе це значно збільшило їхню дальність польоту.


Аналіз підготовлений у межах проєкту, співфінансованого коштами Польсько-Американського Фонду Свободи, в рамках програми «Підтримуємо Україну», яку реалізує Фонд «Освіта для Демократії».

Newsletter

Error: Contact form not found.