Фейкові новини
Чи США та ЄС провокували Росію? Розбираємо кілька проросійських наративів
1 хв. читання
1 хв. читання
Чи США та ЄС провокували Росію? Розбираємо кілька проросійських наративів
Проросійські наративи досі ширяться в соцмережах. Перевіряємо ланцюжок повідомлень, який може ввести читачів в оману.
w tle flaga Rosji, zrzut ekranu z Facebooka
Чи США та ЄС провокували Росію? Розбираємо кілька проросійських наративів
Проросійські наративи досі ширяться в соцмережах. Перевіряємо ланцюжок повідомлень, який може ввести читачів в оману.
Аналіз у двох словах
- На Facebook популярність здобув пост (1, 2, 3, 4), який поширюється за принципом «ланцюжка». У ньому передаються проросійські твердження, згідно з якими, наприклад, за війну в Україні нібито відповідальні Сполучені Штати та Європейський Союз, а Крим був «приєднаний» до Росії в результаті «законного референдуму».
- Немає жодних доказів того, що США чи ЄС керували ситуацією в Україні, щоб спровокувати війну. Протест на Майдані у 2013 році ініціювали українські проєвропейські та прозахідні середовища.
- Твердження, що за війну в Україні відповідають інші суб’єкти, окрім Росії, є дезінформаційним наративом Кремля. Його мета — перекласти відповідальність за збройну агресію на інші держави.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року в соцмережах почали з’являтися оманливі твердження про причини війни. Часто вони звинувачували НАТО в агресії, нібито через розміщення баз у країнах, що межують із Росією.
Подібні звинувачення з’явилися в тексті, який поширювали на кількох приватних профілях Facebook (1, 2, 3, 4). Там стверджувалося: «Війна в Україні не почалася у 2022 році, а була наслідком дій США та ЄС, які систематично провокували Росію, використовуючи Україну як пішака у геополітичній грі». Далі повторюються фейкові тези про Майдан та «референдум» щодо приєднання Криму.
Пост поширюється у форматі «ланцюжка»: «Поділися і не дозволяй втягнути Польщу у цю війну». Один із них було поширено понад 1,3 тис. разів.
Джерело: Facebook.com, 26.09.2025
У коментарях були як підтримувальні дописи: «Правда є правдою…», «ЦЕ ПРАВДА НА 100% ПОЛЯКИ, НЕ ДОЗВОЛИМО ВТЯГНУТИ НАС У ЦЮ ВІЙНУ І НЕ СЛУХАЙМО ПРОПАГАНДУ ТБ…»), так і критичні, які вказували на дезінформаційний характер поста.
Захід спровокував Росію напасти на Україну? Це кремлівська пропаганда
Від початку війни Росія намагається виправдати свої дії: спершу анексію Криму, появу так званих «іхтамнєтів» чи «зелених чоловічків» (тобто російських військових без розпізнавальних знаків), а потім — повномасштабне вторгнення 2022 року.
Немає доказів, що США, ЄС чи будь-який інший західний суб’єкт таємно керував ситуацією в Україні, щоб розпочати війну. Твердження про «вину Заходу» — це дезінформаційна стратегія Росії, спрямована на перекладення відповідальності за агресію на інших і виправдання власних дій.
Варто додати, що Україна в минулому вже була жертвою російської агресії та гібридних дій.
Майдан фінансували США? Доказів немає
У пості стверджується, що «путч на Майдані у 2014 році не був спонтанним виступом українців, а результатом операції, профінансованої США», нібито «на мільярди доларів», а записи з Вікторією Нуланд мають бути доказом, що США «визначили, хто стане президентом після Януковича».
Насправді протест на Майдані ініціювали українські проєвропейські середовища. Як ми вже писали раніше, твердження про участь західних спецслужб, зокрема ЦРУ, — це популярна дезінформація.
Також ми аналізували виступ Вікторії Нуланд, помічниці Державного секретаря США у справах Європи та Євразії, 13 грудня 2013 року, коли вона згадала про 5 мільярдів доларів допомоги Україні. Йшлося не про фінансування Майдану, а про загальну допомогу США з 1991 року.
«Референдум» щодо приєднання Криму до Росії визнано незаконним. Чому?
У пості написано, що «у референдумі 16 березня 2014 року 96,77% учасників проголосували за приєднання Криму до Росії, за явки 83,1%», і що це нібито «мала широку підтримку мешканців Криму».
Насправді і влада України, і ООН визнали цей референдум незаконним. За резолюцію ООН проголосували 100 держав, проти — 11, утрималися — 58.
Причиною було те, що голосування відбувалося під військовою окупацією, без контролю незалежних спостерігачів і без участі української сторони в кампанії. Детальніше про це ми писали у попередньому аналізі.
Росія анексувала Крим через два дні після цього псевдореферендуму.
Бази НАТО — загроза для Росії?
У пості стверджується, що Росія противилася вступу України до НАТО, бо вважала це «загрозою своїм кордонам». Така теза є частиною кремлівського наративу, який намагається виправдати агресію «захистом від НАТО».
НАТО є оборонним, а не наступальним союзом.
Процедура вступу до НАТО регулюється документом від 4 квітня 1949 року. Нині до Альянсу входять 32 держави, які приєдналися добровільно. Кожна суверенна країна має право укладати союзи на власний розсуд.
Росія ж неодноразово намагалася втручатися в суверенітет інших держав. Наприклад, 15 грудня 2021 року вона вимагала припинити розширення НАТО, особливо на схід, зокрема щодо Грузії та України. Вимагала також виведення союзницьких військ із територій нових членів Альянсу.
Україна хотіла компромісу з Росією у 2022 році? Про переговори в Стамбулі
У пості також сказано, що війна була «вигідна Заходу», а США та Велика Британія нібито тиснули на Київ, щоб він не погоджувався на компроміс під час мирних переговорів у квітні 2022 року в Стамбулі. Туреччина справді з початку повномасштабного вторгнення намагалася виступати посередником. Мирні переговори там тривають і досі.
29 березня 2022 року переговори не принесли результату. Росія вимагала від України «демілітаризації», «нейтралітету» та відмови від вступу до військових союзів, зокрема до НАТО.
Україна не погодилася, вважаючи, що ці вимоги порушують її суверенітет і територіальну цілісність. Україна також наполягала на отриманні гарантій безпеки (серед держав-гарантів вона бачила постійних членів Ради Безпеки ООН, а також Польщу, Німеччину, Італію, Канаду, Туреччину та Ізраїль) Ба більше, Давид Арахамія, глава української переговорної групи, обговорював інші питання, щодо яких можна було б досягти компромісу.
Невдовзі після цього, 2 квітня 2022 року, світ дізнався про злочин у Бучі, скоєний російськими військовими проти українських мирних жителів. Це призвело до призупинення переговорів.
Аналіз був підготовлений в рамках проекту, співфінансованого Польсько-Американською Фундацією Свободи в рамках програми «Підтримуємо Україну», що реалізується Фундацією «Освіта для демократії».
*Якщо знайдеш помилку, виділи її та натисни Ctrl + Enter
Рекомендовані
